Autobutik-kr.ru

АвтоЖурнал
0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Фары от калины 2 на калину 1

Крышка фары Лада Калина / Датсун ми-ДО 88мм

  • Описание
  • Характеристики
  • Отзывы (0)
  • Вопрос-ответ

Крышка (заглушка) фары диаметром 88мм в ближний свет, штатно устанавливается на автомобилях Лада Калина, Калина-2, Датсун ми-ДО.

Характеристики товара

Рекомендуем посмотреть

Крышка фары Лада Калина, Калина-2, Приора, Датсун ми-ДО. Диаметр 77мм. ..

Новинки

Реснички фар для автомобиля Лада Гранта FL с 2018 года (в любом кузове) от производителя ANV AIR. Материал — оргстекло, цвет черн..

Реснички фар для автомобиля Лада Веста всех модификаций от производителя ANV AIR. Материал — оргстекло, цвет черный, на просвет -..

Подлокотник с боксом для автомобилей Лада Гранта FL (с 2018 года по настоящее время), Лада Калина-2, Датсун для сиденья водителя, ..

Набор из 7 термоусадочных трубок с клеевым слоем от производителя REXANT. Термоусаживаемые трубки GLUE 2:1 REXANT подобраны для и..

Аналог оригинального уплотнителя задней двери для Лада Веста в кузове универсал (не подойдет для седана). Уплотнитель подлежит зам..

Аналог оригинального уплотнителя задней двери для Лада Веста в кузове седан (не подойдет для универсала). Уплотнитель подлежи..

Защита картера и коробки передач для автомобилей Шевроле Нива (Лада Нива) и Нива Трэвел. Защита Шериф предназначена для защиты уз..

Защита Шериф предназначена для защиты узлов и агрегатов, которые находятся в низших точках автомобиля. Защиты Sheriff разрабатываю..

Передние пружины для автомобилей Лада Веста (седан и универсал SW, кроме Кросс) от производителя Фобос. Пружины изготавливаются м..

Комплект оригинальных передних и задних пластиковых подкрылков для автомобилей Лада Иксрей (не подойдут для Иксрей Кросс). Стоимо..

Комплект пружин (ремкомплект) передних тормозных колодок для автомобилей Лада Веста,Ларгус, Иксрей Кросс (не подойдут для обычного..

Комплект оригинальных передних и задних пластиковых подкрылков для автомобилей Лада Иксрей Кросс (не подойдут для обычного Иксрей)..

Комплект оригинальных передних и задних пластиковых подкрылков для автомобилей Лада Гранта FL с 2018 года (все виды кузова). Стои..

Очиститель шин LECAR предназначен для высококачественной экспресс-очистки и обновления боковых поверхностей покрышек и резиновых м..

Эффективное средство предназначено для восстановления первоначального внешнего вида шин, бамперов, а также резиновой и пластиковой..

Спрей Антискотч LECAR предназначен для быстрого удаления стикеров, скотча, наклеек и различных клейких соединений с бамперов, стек..

Растворитель ржавчины LECAR предназначен для облегчения разборки заржавевших окислившихся резьбовых соединений, подвижных частей и..

Универсальная тефлоновая смазка предназначена для смазывания подшипников, тросов, цепей, шестерен, направляющих полозьев, роликов ..

Смазка графитовая LECAR предназначена для смазывания узлов трения автомобилей, промышленного оборудования. Снижает трение соприкас..

Многофункциональное средство предназначено для применения в быту и промышленности. Отлично проникает в тонкие зазоры, размягчает и..

Как оформить заказ (пошаговая инструкция с фото)

🛒 1. Положить товар в корзину

Положите нужные товары в корзину.

🔗 2. Перейти на страницу оформления заказа

Для этого нажмите на значок корзины, а затем на кнопку Оформить заказ.

✔ 3. Указать данные

Укажите фамилию, имя, отчество получателя посылки, адрес доставки, телефон и электронную почту.

📦 4. Выбрать доставку

Сайт посчитает стоимость и сроки доставки. Вам нужно только выбрать подходящий вариант.

💰 5. Выбрать оплату

Выберите удобный способ оплаты вашего заказа

👍 6. Подтвердить заказ

Проверьте состав вашего заказа и нажмите на кнопку Подтверждение заказа. Далее вы можете оплатить заказ, следуя инструкциям (если вы оформили заказ с предоплатой), либо дождитесь звонка оператора, если вы оформили заказ с оплатой при получении.

Просто нажмите на кнопку заказа в 1 клик и оформите заказ. Нужно указать ваш телефон, адрес и имя, далее оператор свяжется с вами и обработает заказ.

  • Гарантии
  • Информация о магазине
  • Как оплатить онлайн
  • Политика безопасности платежей
  • Система накопительных скидок
  • Доставка и оплата
  • Договор купли-продажи
  • Политика обработки персональных данных
  • Написать нам
  • Карта сайта
  • Личный кабинет, история заказов
  • Наши партнёры
  • Часто задаваемые вопросы
  • Производители
  • Статьи и новости
  • Проверка статуса заказа
  • Заявка на подбор товара
  • Мои закладки

И н т е р н е т — м а г а з и н
Телефон: +7-8482-90-33-63, операторы работают с 9 до 17 по Мск, пн-пт.
Т о л ь я т т и
ул. Дзержинского, д. 70, пн-пт, с 10 до 18.
Телефон: +7-8482-44-42-33
(пункт выдачи заказов и магазин)
С и м ф е р о п о л ь
Евпаторийское шоссе, 157, пн-пт, с 10 до 19, сб — с 10 до 17.
Телефон +7-978-664-88-48
(пункт выдачи заказов и магазин)

Гастролі, гімн і прапори. Чому совіти боялися Галицького молодого театру (ФОТО)

У 1989 році Галицький молодий театр-студія своїми виставами «Розрита могила» та «Стрільці Січовії» наробив галасу на все Прикарпаття. Під час їхніх виступів піднімались синьо-жовті прапори, співали гімн. Часто акторів по кілька годин не пускали на сцену, закривали перед ними сільські клуби, вимикали електрику.

Але глядачі сходилися й чекали до опівночі, аби подивитися й почути те, чого так боялась радянська влада – правди, пише Репортер.

Відчуй у собі сили

За словами одної з акторок теат­ру, Олександри Мечевої, часи були непрості, але цікаві, насичені. Вона тоді викладала українсь­ку мову й літературу у франківсь­кій школі № 2. Каже, читала Шевченка учням, але на уроках не могла трактувати так, як відчувала, хоч старалась, попри тиск і певні рамки. Але все змінилося, коли пані Олександра вступила до науково-культурного товариства «Рух». Туди її привела учениця.

«Якось на зібрання рухівців прийшов Володимир Шлемко і розповів про виставу, яку хотів ставити за твором Шевченка «Розрита могила», – пригадує Мечева. – Мене це дуже зацікавило, бо я шукала однодумців, а тут така нагода. Тоді людей з 70 зголосилося до участі у виставі».

Читайте до теми:

Так і виник Галицький молодий театр-студія, яку очолили Володимир Шлемко та його дружина Ольга. Двоє професійних акторів об’єднали навколо себе аматорів і патріотів.

Шлемко їх збирав і читав сценарій. Знову й знову, хоч усі вже знали його напам’ять.

«Зараз вже собі аналізую, він читав, аби до людей дійшло, аби вони зрозуміли, чи можуть вистояти, чи відчули той поклик крові, – міркує нині пані Олександра. – Почався відсів. Перед тим радикальним змістом дехто розгубився. Не відчув у собі сили, що може долучитися. На частину, звичайно, був тиск, бо серед нас було багато студентів».

Якийсь час був брак з акторами, тож Мечева навіть приводила своїх учнів. Каже, то була можливість поза школою донести дітям те, чого не можна було на уроках. Нарешті зібрався кістяк театру – з 40 людей. Почали готуватися до прем’єри, яку запланували на 14 травня 1989 року у Народному домі на Шевченка, 1.

Та спершу, аби її допустили, виставу мала переглянути художня рада. А туди входили представники обкому компартії, письменники, викладачі тощо.

До теми:

Пані Олександра згадує, як вони з колегами кілька годин сиділи й чекали на висновок, бо члени худ­ради довго й гостро дискутували. Актори дуже переживали, що перед худрадою зіграли її вперше й востаннє. Але виставу дозволили.

Свою місію ми виконали

Та в день прем’єри Народний дім просто зачинили й вимкнули електрику.

«Зібралося море народу, бо пішов розголос, – розказує пані Олександра. – Була ідея піти у парк і грати там, але хтось із хлопців заліз і відкрив двері з іншого боку. Ми при свічках зайшли у гримерку. Поки готувалися, Петро Арсенич читав лекцію про Шевченкіаду. Потім таки прийшов електрик та увімкнув світло, бо побачили, що з цим зробити нічого не можна. Був аншлаг, оплески. Люди одне одному ледь на спини не сідали або просто слухали із фойє».

За словами Олександри Мечевої, серед глядачів були і з КДБ, але актори виходили й говорили своє. Розуміли, що кожне слово фіксується, але не стримувались.

Далі цю виставу грали й по франківських заводах, потім поїхали по селах. А 1 листопада 1989 року Володимир Шлемко поставив ще одну виставу – «Стрільці Січовії».

«На той час ми були таким собі агітаційним театром, – говорить пані Олександра. – Будили Шевченковим словом і нагадували, а комусь і відкривали, що були такі січові стрільці, які боролися за незалежність України, і нам треба боротися. Така була наша мета. І дуже вірилося в те, що робиш, що ми нарешті скажемо правду, і вона дійде до людей».

Пригадує, як в якомусь селі на Коломийщині одні люди на них кричали й сварилися, мовляв, чого приїхали, а інші раділи. А в Кобаках, що Косівщині, коли зі сцени заспівали гімн, то голова колгоспу налякався і наказав усім вийти. Хтось і вийшов, а інші вперто сиділи, опустивши очі.

Читайте також:

«Всяке було. Не треба судити, бо люди боялися, – пояснює пані Олександра. – Хтось пережив такі страхи тих репресій, що стояли збоку, аби не накликати біди. Але були й такі, що йшли за нами. Після вистав люди ділилися спогадами зі свого життя, як йшла боротьба за Україну. Були дискусії, чи доб’ємося незалежності, чи може Україна бути? А ми вірили, що буде! Треба було з людьми працювати, і люди хотіли того слова, хотіли чути про свою істо­рію. Зали завжди були повні».

Усі вистави були безкоштовними, в кінці охочі кидали у скриньку гроші. За ці гроші вони їздили по інших селах, шили костюми. Театр діяв до 1992 року.

«Усі згадують той період як най­кращий, – усміхається Олександра Мечева. – Бо відчувати, що тебе почули, ти когось розбудив, і ці люди приєднуються – це було щось! Досі сумуємо за театром, але він був потрібен саме в той час. Свою місію ми виконали. Нині наш франківський драмтеатр – великі молодці, що їздять на схід з «Нацією» та «Дарусею». Десь на Луганщині їм після вистави сказали: якби ви приїздили швидше, може, в нас такого б не було».

І нині на часі

Велику частину театру-студії склали учасники клубу есперанто, яким керував Ярослав Захарія. До того клубу входила й Галина Литвин. За її словами, тоді всі есперантисти були підозрілі для радянської влади, бо на оголошеннях курсів з вивчення мови есперанто було речення: «Запрошуємо всіх, хто хоче спілкуватися зі всім світом».

«Якось Ярослав Захарія прийшов і сказав, що треба допомогти Володимиру й Олі Шлемкам поставити виставу «Розрита могила». Мовляв, ходімо, хто не боїться, – розказує пані Галина. – На той час сама назва твору лякала й насторожувала, але пішли майже всі. Так і я опинилась у складі теат­ральної трупи».

На той час, каже, вистава була незвичною. Володимир Шлемко здобував освіту в Харкові, де були живі традиції Леся Курбаса. Виставу об’єднували Шевченкові Думи – лірична, трагічна, мрійлива, яка бореться, та інші. Пані Галина грала одну з них.

«Дійство супроводжували десять однаково одягнених дівчат, – згадує Литвин. – Починалась вона молитвою – у Шевченка є переспіви псалмів. Шевченка грав Шлемко. Він стояв посередині, а ми на колінах з обох років навко­ло нього. Це було якось несподівано та вражаюче».

Пригадує, як приїхали під вечір у Кути. Це був кінець листопада. Директор клубу боявся театру й вирішив, що найкращий вихід – просто закрити клуб і не пустити. Але зійшлося багато народу. Люди чули, що приїхав театр, бо перед тим місцеві хлопці взяли в акторів прапор і їздили з ним по селу на мотоциклі.

«Вирішили грати надворі біля клубу. Там був якийсь майданчик з колонами, – розказує Галина Литвин. – Місцеві мотоциклісти світили на нього фарами, а ми почали готуватися до вистави. Вреш­ті клуб таки відчинили, коли побачили, що від закриття толку не буде».

Пані Галина каже, що в області точно, а то й в Україні, тоді вперше зі сцени лунав український гімн. А з трупою ще їздив хор «Червона калина».

«Спершу вистава «Розрита могила» закінчувалася тільки мелодією, а у «Стрільцях Січових» ми вже співали з усіма словами й на повний голос, – з гордістю говорить Галина Литвин. – Треба було бачити, коли на сцену виносили прапор і лунали слова гімну… Були люди, що втікали із залу, бо боялися. Інші плакали, вставали і співали разом з нами».

Актори часто мали по дві-три вистави на день, а додому вертались о третій ночі. Одного разу відіграли у двох селах, а потім мали їхати ще й у третє.

«Дивимося, а то вже така пізня година, – згадує пані Галина. – Телефонуємо туди, а нам кажуть: «Як не приїдете?! Люди не розходяться, сидять у залі». То виставу «Стрільці Січовії» почали під опівніч. Наприкінці її виконували стрілецьку пісню: «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали, ніхто не заплакав за вами». Хор співав, а дівчата у довгих вишиванках одна за одною виходили на сцену із запаленими свічками. Це було дуже зворушливо».

За словами Галини Литвин, у січні 1990 року, в річницю проголошення ЗУНР, живий ланцюг починався саме з Франківська, і то з учасників театральної студії. Володимир Шлемко тримався за ручку готелю «Дністер», колишньої резиденції уряду ЗУНР, а від нього йшов живий ланцюг аж до Львова та Києва. Також актори театру перебралися у стрілецькі однострої, з прапорами йшли уздовж ланцюга до села Майдан і співали стрілецьких пісень.

«Якби театр знову діяв, то «Розрита могила» і нині була б на часі, – вважає пані Галина. – Хтось сказав, що Україна стане щасливою, коли Шевченко перестане бути актуальним. Сьогодні та вистава звучала б дуже гостро».

0 0 голоса
Рейтинг статьи
Ссылка на основную публикацию
ВсеИнструменты
Adblock
detector